22 липня 1878 року у Варшаві, в родині відомого адвоката Гольдшмідта народився хлопчик, якого нарекли іменем Генрік , в честь діда. Син заможних батьків, малий Генрік навчався в елітній школі, але так тривало недовго. Коли хлопчику було 11 років, його батько важко захворів і полишив цей світ. Мама з Генріком і меншою сестричкою переселилися в один з найбідніших районів міста.
Але хлопчик навчання не кинув і , успішно
закінчивши школу, вступив ло медичного інституту. Долю лікаря, рятівника
людських життів, Генрік обрав собі відразу після смерті тата. Ще навчаючись,
він почав писати книги під іменем Януш Корчак – це було ім’я літературного героя популярної в той час
книги польського письменника Юліуша Крашевського.
Медичний інститут Януш Корчак закінчив у 1903
р. і почав працювати лікарем – педіатром.Звід-тоді все своє життя він віддавав
дітям – і як лікар, і як педагог, бо працював і в літніх таборах, і в
«Товаристві допомоги сиротам». А в 1911 р. засновує власний Будинок сиріт.
Протягом 25 років він працював там і жив теж у кімнатці на горищі.
Для дітей він написав багато книг : «Король
Матіуш Перший», «Кайтусь – чарівник», «Банкрутство малого Джека», «Коли я знову
стану малим», «Як любити дітей», «Правила життя. Педагогіка для дітей та
дорослих».
Одного вечора, сидячи за перевіркою зошитів,
у вчителя вирвалося Журне Зітхання і з’явився гном, що міг виконати будь-яке бажання.
-
Хочу
знову стати дитиною.
І на ранок вже йому треба йти в школу як учню,
а не вчителю. Бути дитиною знову –виявилося нелегко,бо зошит із завданнями
відібрав сильніший однокласник, а вчителька зробила зауваження, коли хотів
повернути зошит назад. Бігати по коридору стало так приємно, бо ніби аж вітер
переганяв та лише до того часу, як врізався в директора…
Коли він схотів бути дитиною, то зовсім
забув, як важко не мати власних грошей. Дитина привертає увагу, коли заважає і
порушує спокій. Вона хоче звільнитися, а ми, дорослі, стараємося зловити її в
сіті, але так, щоб вона не страждала. Дорослі – це стражі стін і меблів, тиші і
чистоти. І тому всі діти дуже хочуть стати дорослими, щоб самим будувати своє
життя.
Це розповідь з книги «Коли я знову стану
малим». Вона цікава і для батьків, і для дітей.
Після початку Другої світової війни за наказом
гітлерівських окупантів Будинок сиріт Януша Корчака було переведено до
Варшавського гетто, де були євреї. Їм категорично заборонялося покидати цю
територію. У 1942 р. окупаційна влада приймає рішення відправити Будинок сиріт
до концентраційного табору смерті Треблінка. Янушу Корчаку, як працюючому
службовцю не потрібно було їхати туди з дітьми, але…
.jpg)
Строєм, по 4 чоловіки в ряд, із власним
зеленим прапором сиротинця, з керівництвом і вихователями попереду, діти вийшли
на площу, пройшли Варшавою і сіли в страшний потяг. Наступного дня Януш Корчак
рішуче ступив зі своїми вихованцями до однієї з газових камер табору смерті
Треблінка…
Гадаю, що
розповідь про трагічну і героїчну долю польського письменника Януша Корчака
западе у ваші серця й допоможе краще ставитися до тих, хто поруч !
Зараз триває проект «Українська полиця в Європі», коли наше посольство передає в дитячі бібліотеки європейських столиць книги українських авторів. До нас теж передані книги з «Польської полиці в Україні». Серед них і книга Януша Корчака.
Немає коментарів:
Дописати коментар