У рамках акції "Диканчани-диканчанам" відбувся майстер-клас по виготовленню для наших воїнів ангелів миру.
Їх передали волонтери нашим землякам - захисникам України.
У рамках акції "Диканчани-диканчанам" відбувся майстер-клас по виготовленню для наших воїнів ангелів миру.
Їх передали волонтери нашим землякам - захисникам України.
Краєзнавчі замальовки з історії нашого краю розповіла учням 5-Б класу Диканської ЗОШ провідний бібліотекар Л. Воронянська.
До уваги дітей була і фотомозаїка "Світлини Диканьки".
На закінчення класний керівник Зелененька Людмила Анатоліївна відкрила торбинку бажань з цукерками.
Розпочалися шкільні уроки, але допомогти вам стати розумними може і наша "Піраміда знань".
Тут є книги з математики і фізики, біології і хімії, історії та географії.
Шукачем вічних істин називають українського мандрівного філософа Григорія Сковороду.
Всім знайомі його слова: "Світ ловив мене та не піймав", "Не розум від книг, а книги від розуму".
300 років тому народився цей великий українець, але, повірте, ті стежки мудрості, що записані в його книгах ще й досі не заросли бур'яном. Тож, вирушаймо у літературну мандрівку.
Виховний захід "На гостину у бібліотеку".
Дітям світу-сонце й мир!
Пройшов місцевий етап Міжнародного конкурсу дитячої листівки до Всесвітнього дня дитини "Дітям світу-сонце й мир!".
Переможцями визнано роботи:
учениці 1 кл.Хорольської Аліси.с.Велика Рудка.
учениці 7 кл.Полтавець Ярослави.с.Великі Будища.
учениці 9 кл.Калатур Кароліни.с.Стасі.
Та учениці 6 кл.Диканського НВК ім.М.В.Гоголя Іванченко Діани,учасниці гуртка в'язання крючком Будинку дитячої та юнацької творчості.
Ці роботи передані до Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім.П.Мирного на обласний етап конкурсу.
ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, ПОЛТАВСЬКИЙ
ДИВОКРАЮ !
СВЯЩЕННИМ БУДЕ ХАЙ ТВОЄ ІМ’Я.
ХАЙ ЗНАЄ КОЖЕН – КРАЩОЇ НЕМАЄ
ЗЕМЛІ НА
СВІТІ, НІЖ ПОЛТАВЩИНА
МОЯ !
( краєзнавчий калейдоскоп )
Край, де ми
народилися і живемо – це наша рідна Полтавщина – Полтавська область. В цьому
році у нас ювілей – 85 років з дня утворення Полтавської області.
Площа її майже 29 тисяч квадратних кілометрів. Населення – 1 млн. 693 тисячі людей. 16 міст, 20 селищ, 1840 сіл. Найбільші міста – Полтава, Кременчук, Горішні Плавні, Лубни, Миргород, Гадяч.
У нас течуть 62
річки басейну Дніпра – Ворскла, Сула, Псел, Хорол та інші.
22 вересня 1937
року була утворена Полтавська область. Але люди тут жили ще з доби
стародавнього кам’яного віку
– палеоліту – 35 тисяч років тому.
На цей час
місцеве населення вже навчилось обробляти камінь і пристосувати його в якості
знаряддя праці та для полювання. Спочатку люди збирали їстівні плоди, потім
освоїли землеробство.
В 6 ст. до нашої
ери тут жили вже скіфи – землероби. В околицях Диканьки під час розкопок скіфських курганів знайшли наконечники
стріл, уламки посуду, виробів з кісток та кераміки в урочищах Балка Стрілиця
(район РЕМу), Соловйове плесо (с. Василівка), Зозулина Балка (с. Ландарі),
урочище Хрест ( селище Диканька).
Потім Полтавщину
заселили племена сіверян і полян. Під час правління князя Володимира
Святославича почалося будівництво фортець і укріплень. Були створені міста Хорол, Пирятин, Лохвиця. У літописі
1173 року з’являється перша
згадка про місто Лтава ( тепер Полтава).
Далі –
монголо-татарська навала. Саме в ці часи,
щоб врятуватися від полону, утворюються
підземні ходи в Диканьці.
Далі, після
розпаду Золотої Орди володарем краю стає Велике князівство Литовське – князь Вітовт.
У 1569 році – Річ Посполита – Дмитро Вишневецький.
Польські феодали
вели постійні війни, які потребували багато пороху, тому шукали місця із
селітровими промислами. Був такий промисел і в Диканьці.
В ці часи була
утворена козацька республіка – Запорозька Січ. Багато козаків проживали і в нас
, а інші були кріпаками панів.
Був створений і
Полтавський козацький полк ( 546 козаків). Першим полковником був Мартин
Пушкар. Саме у нас під Диканькою на Сербиному полі відбувся бій між Полтавським полком і урядовим
військом , яке очолював гетьман Іван Виговський. У літописі Самійла Величка цей
епізод 1658 року і є першою згадкою про Диканьку.
Потім розпочалася
Північна війна Росії проти Швеції. Російський цар Петро І вважав, що українські
козаки мали воювати за його інтереси, а весь провіант та фураж ( це їжа для
людей та коней російського війська ) теж був з українських містечок.
Гетьман Іван Мазепа вже не хотів з цим миритися і заключив договір із шведським королем Карлом ХІІ про спільну боротьбу проти Росії, а потім утворення на українських землях незалежної держави.
Карл ХІІ, ставши
королем Швеції у 15 років , майже все своє подальше життя провів на війнах. З
18 років він очолював свої війська проти Ліфляндії (Норвегії), Польші, Саксонії
і кругом перемагав. Дійшов він і до Полтави . 17 червня біля с. Гора, саме в свій день народження,
Карла ХІІ було поранено в ногу.
27 червня 1709
року відбулася Полтавська битва. Ставка Карла ХІІ була у с. Великі Будища – 30
тисяч солдат. Іван Мазепа з кошовим отаманом Костем Гордієнком і 4 тисячі
козаків стояли табором у Диканьці. Рано- вранці 27 червня почався бій біля с.
Побиванка ( по дорозі на Полтаву). Російське військо було в 5 разів більше за
швецьке і гармат було 72 проти 30.
Спочатку шведи
наступали на російські редути. Але російська кіннота відбила всі атаки. Шведи
намагалися сховатися у Яківчанському лісі та їх зустріла артилерія. Значні
втрати були з обох сторін. Потім пішли в рукопашний бій. Петро І побачив де іде
прорив і повів туди своє військо. Об 11 год. стало ясно, який буде кінець.
Шведська армія залишила на полі бою 9234 вбитих. 3000 солдат потрапили в полон.
Росіяни втратили 1345 чоловік убитими і 3290 – пораненими.
Гетьман І. Мазепа
був змушений втікати з України. Він доїхав до молдавського містечка Бендери, де
занедужав і через 2 місяці помер. Карл ХІІ ще воював 9 років і загинув у грудні
1718 р. при облозі фортеці Фредрикстен.
Полтавщина почала входити до Малоросійської губернії і у 1802 р. стала центром Полтавської губернії.З 1923 року до 1937, коли прийшла нова влада, губернії і повіти було відмінено. Відбулася адміністративна реформа і 22 вересня 1937 р. утворилася Полтавська область.
Прапор
Полтавської області : козацький хрест –
основний елемент герба Полтавського полку,
символ духовності, святості. Синій колір – символ вірності, надійності,
сили.
Герб Полтавської області : лук із стрілою, зірки – історична роль великих міст краю ; башта – міцність, могутність ; підкова – символ щастя, злагоди; серце – центр України ; сніп – родючість землі; хвиля – водні простори; корона – велич і слава. Малиновий колір – колір козацьких прапорів ; синій – боротьба за свободу , надія; жовтий – світло, добро.
Багата наша земля
і на таланти. Більшість відомих письменників, що вивчаються в шкільній програмі
– полтавчани : Іван Котляревський,
Григорій Сковорода , Микола Гоголь , Євген Гребінка, Леонід Глібов, Панас
Мирний, Остап Вишня, Олесь Гончар, Павло Загоебельний, Борис Олійник, Василь
Симоненко …..
Читайте їх твори
і любіть, шануйте й оберігайте рідний край !
«ПУРПУРОВІ ВІТРИЛА» О. ГРІНА
З цієї книги ви
дізнаєтеся про одну істину : «Чудеса треба робити своїми руками».
Всі ми бажаємо
щастя. Що це таке – важко пояснити, але
його не можна не відчути, навіть, коли найменша його крапелька трапилася на
нашому шляху.
І от уже корабель «Секрет» капітана Артура Грея на пурпурових вітрилах прямує до містечка Лісс…
ПОЛЮВАННЯ НА ВІРУСИ
ДІЄМО ДЛЯ ЗДОРОВ'Я
Пізнавальна мозаїка з цих книг присвячена здоров’ю людини. Ви дізнаєтеся як працює тіло людини всередині та зовні, про періоди життя людини – ембріон, дитинство, юність, дорослість та старість, що впливає на роботу мозку, зір, слух, про клітини та віруси, що хочуть потрапити в наш організм.
А
книга Тона Куна «Полювання на вірус» , навіть, трохи фантастична.
Новий і невідомий
вірус блискавично розповсюджується планетою. Діти не ходять до школи. Магазини
і заводи закриті. Усім треба залишатися вдома. Знайома картина. Так ?
Але професор
Мудренко зробив винахід. До організму може потрапити дуже зменшена дитина і
знайти злого віруса, бо дітей цей вірус не зачіпає.
Для цієї пригоди
вибрали одинадцятирічну дівчинку Зою. А далі… Приходьте і почитайте та
роздивіться малюнки, бо книга дуже добре проілюстрована.