ЛЮБЛЮ ТЕБЕ,  ПОЛТАВСЬКИЙ  ДИВОКРАЮ !

                                       СВЯЩЕННИМ БУДЕ ХАЙ  ТВОЄ  ІМ’Я.

                                       ХАЙ ЗНАЄ КОЖЕН – КРАЩОЇ  НЕМАЄ

                                      ЗЕМЛІ НА СВІТІ,  НІЖ  ПОЛТАВЩИНА  МОЯ !

                                                 ( краєзнавчий калейдоскоп )

Край, де ми народилися і живемо – це наша рідна Полтавщина – Полтавська область. В цьому році у нас ювілей – 85 років з дня утворення Полтавської області.

Площа її майже 29 тисяч квадратних кілометрів. Населення – 1 млн. 693 тисячі людей. 16 міст, 20 селищ, 1840 сіл. Найбільші  міста – Полтава, Кременчук, Горішні Плавні, Лубни, Миргород,  Гадяч.

У нас течуть 62 річки басейну Дніпра – Ворскла, Сула, Псел, Хорол та інші.

22 вересня 1937 року була утворена Полтавська область. Але люди тут жили ще з доби стародавнього кам’яного віку – палеоліту – 35 тисяч років тому.

На цей час місцеве населення вже навчилось обробляти камінь і пристосувати його в якості знаряддя праці та для полювання. Спочатку люди збирали їстівні плоди, потім освоїли землеробство.

В 6 ст. до нашої ери тут жили вже скіфи – землероби. В околицях Диканьки  під час розкопок скіфських курганів знайшли наконечники стріл, уламки посуду, виробів з кісток та кераміки в урочищах Балка Стрілиця (район РЕМу), Соловйове плесо (с. Василівка), Зозулина Балка (с. Ландарі), урочище Хрест ( селище Диканька).

Потім Полтавщину заселили племена сіверян і полян. Під час правління князя Володимира Святославича почалося будівництво фортець і укріплень. Були створені  міста Хорол, Пирятин, Лохвиця. У літописі 1173 року з’являється перша згадка про місто Лтава ( тепер Полтава).

Далі – монголо-татарська навала.  Саме в ці часи, щоб врятуватися від полону,  утворюються підземні ходи в Диканьці.

Далі, після розпаду Золотої Орди володарем краю стає Велике князівство Литовське – князь Вітовт. У 1569 році – Річ Посполита – Дмитро Вишневецький.

Польські феодали вели постійні війни, які потребували багато пороху, тому шукали місця із селітровими промислами. Був такий промисел і в Диканьці.

В ці часи була утворена козацька республіка – Запорозька Січ. Багато козаків проживали і в нас , а інші були кріпаками панів.

Був створений і Полтавський козацький полк ( 546 козаків). Першим полковником був Мартин Пушкар. Саме у нас під Диканькою на Сербиному полі  відбувся бій між Полтавським полком і урядовим військом , яке очолював гетьман Іван Виговський. У літописі Самійла Величка цей епізод 1658 року  і  є першою згадкою про Диканьку.

Потім розпочалася Північна війна Росії проти Швеції. Російський цар Петро І вважав, що українські козаки мали воювати за його інтереси, а весь провіант та фураж ( це їжа для людей та коней російського війська ) теж був з українських містечок.

Гетьман Іван Мазепа вже не хотів з цим миритися і заключив договір  із шведським королем Карлом ХІІ про спільну боротьбу проти Росії, а потім утворення на українських землях незалежної держави.

Карл ХІІ, ставши королем Швеції у 15 років , майже все своє подальше життя провів на війнах. З 18 років він очолював свої війська проти Ліфляндії (Норвегії), Польші, Саксонії і кругом перемагав. Дійшов він і до Полтави . 17 червня  біля с. Гора, саме в свій день народження, Карла ХІІ було поранено в ногу.

27 червня 1709 року відбулася Полтавська битва. Ставка Карла ХІІ була у с. Великі Будища – 30 тисяч солдат. Іван Мазепа з кошовим отаманом Костем Гордієнком і 4 тисячі козаків стояли табором у Диканьці. Рано- вранці 27 червня почався бій біля с. Побиванка ( по дорозі на Полтаву). Російське військо було в 5 разів більше за швецьке і гармат було 72 проти 30.

Спочатку шведи наступали на російські редути. Але російська кіннота відбила всі атаки. Шведи намагалися сховатися у Яківчанському лісі та їх зустріла артилерія. Значні втрати були з обох сторін. Потім пішли в рукопашний бій. Петро І побачив де іде прорив і повів туди своє військо. Об 11 год. стало ясно, який буде кінець. Шведська армія залишила на полі бою 9234 вбитих. 3000 солдат потрапили в полон. Росіяни втратили 1345 чоловік убитими і 3290 – пораненими.

Гетьман І. Мазепа був змушений втікати з України. Він доїхав до молдавського містечка Бендери, де занедужав і через 2 місяці помер. Карл ХІІ ще воював 9 років і загинув у грудні 1718 р. при облозі фортеці Фредрикстен.

Полтавщина почала входити до Малоросійської губернії і у 1802 р. стала центром Полтавської губернії.З 1923 року до 1937, коли прийшла нова влада, губернії і повіти було відмінено. Відбулася адміністративна реформа і  22 вересня 1937 р. утворилася Полтавська область.

Прапор Полтавської області :   козацький хрест – основний елемент герба Полтавського полку,     символ духовності, святості. Синій колір – символ вірності, надійності, сили.

Герб Полтавської області :  лук із стрілою, зірки – історична роль великих міст краю ;   башта – міцність, могутність ; підкова – символ щастя, злагоди; серце – центр України ; сніп – родючість  землі; хвиля – водні простори; корона – велич і слава.  Малиновий колір – колір козацьких прапорів ; синій – боротьба за свободу , надія; жовтий – світло, добро.

Багата наша земля і на таланти. Більшість відомих письменників, що вивчаються в шкільній програмі – полтавчани :  Іван Котляревський, Григорій Сковорода , Микола Гоголь , Євген Гребінка, Леонід Глібов, Панас Мирний, Остап Вишня, Олесь Гончар, Павло Загоебельний, Борис Олійник, Василь Симоненко …..

Читайте їх твори і любіть, шануйте й оберігайте рідний край !