Онлайн – академія «Від Апостола та Букваря»

 

( до 450-річчя друкованої книги України)

    450 років тому, у Львові, першодрукар Іван Федоров завершив роботу над першою надрукованою книгою на території України – «Апостолом». Над цією книгою «Діяння та Послання Святих Апостолів» він працював від 25 лютого 1573 року до 15 лютого 1574 р.

   Таких книг було видано накладом 1 тисяча 200 примірників. Нині вціліло близько 90. Вони є в бібліотеках нашої країни (5), Польщі, Болгарії, США та приватних колекціях.

   «Апостол» - це книга великого формату, оздоблена гравірованою рамкою, складними виливними прикрасами, орнаментами заставок, кінцівок та титульних сторінок.

   В цьому ж році було надруковано і перший «Буквар» Івана Федорова. Це можливість навчити людей читати книги старослов’янською мовою.

  На першій сторінці подано тодішню азбуку: А – аз, Б – буки, В – веді, Г – глагол, Д – добро, Є – єсть…Л – люди…С – слово, Т – твердо…Щ – щедро.

Потім – склади, далі – іменники, дієслова та прикметники на ці літери. В кінці – церковні тексти та молитви.

    Католицьке духовенство, яке гарно заробляло на рукописних книгах, побоювалося книгодруків і заважало працювати. Литовський коронний гетьман Григорій Ходкевич, в маєтку якого працювала друкарня, врешті звелів припинити роботу і запропонував Івану Федорову працювати в сільському господарстві. На що друкар відповів : «Замість житніх сімен буду духовні сімена світом розсівати».

   Він переїжджає в м. Острог, де видає « Острозьку Біблію» - перше повне видання всіх книг святого письма церковнослов’янською мовою, «Новий Завіт із Псалтирем» та грецький «Буквар».

   Книги Івана Федорова були першими промінчиками  Сонця Країни Знань. Зараз в Україні близько 250 діючих видавництв ( до війни 560), а взагалі зареєстровано майже 8000 суб’єктів видавничої справи. Зокрема, в Полтавській області – 132.

                                          Тож читайте книги України !

ЧАРІВНЕ НАМИСТО КАЗОК ВАСИЛЯ КОРОЛІВА – СТАРОГО

( до 145-річчя від дня народження)

   Химерні казочки про добру нечисту силу, написані українським автором Василем Королівом – Старим, збирають разок намистинок з чарівних казок усього світу.

   Хуха-моховинка, вовкулака, злидні, літавиця, мавка-вербинка, перелесник, дюдя, потороча, мара, потерчата живуть в казках та легендах нашого народу, але вони можуть і допомагати, захищати та не чинити жодної шкоди.

 

  Василь Костянтинович Королів народився 4 лютого 1879 року в с. Ладан При-луцького повіту Полтавської губернії. Тато був вчителем у народних школах та дияконом.Коли Василеві було 2 роки сім’я переїхала до с. Чернечий Яр поблизу Диканьки, ближче до братів батька, які були священниками. Брат Михайло – у Полтавському Успенському кафедральному соборі, а брат Юхим – у Диканській Миколаївській церкві.

  В Чернещині від холери помирає мати Василя та два брати. Батько переходить служити до с. Великі Будища, що зовсім поряд, а згодом священником і до Диканської Троїцької церкви аж до її закриття у 1920 р.

   На той час Диканька мала « поверх сімох тисяч мешканців» і 4 церкви. Навпроти Троїцької церкви, через балку, була споруджена ще церква Іоанна Златоуста, а далі, на вигоні знаходилася церква Різдва Богородиці.

   Після закінчення школи батько відвіз сина до Полтавського духовного училища. Хлопця, як напівсироту, що ріс без мами, було зараховано у «казеннокоштні» учні. Служителів культу було необхідно багато Полтавській єпархії, бо їй підлягало близько 400 храмів. Василь Королів добре співав і малював. Пізніше, у 1933 р. він ,навіть, розпише Імстичівський монастир на Закарпатті.

   Після бурси Василь Костьович вчився у Полтавській семінарії, а потім вступив до Харківського ветеринарного інституту, щоб послужити народу практично. Видавав книги та брошури для селян про догляд та хвороби тварин.Працював начальником Київського міського ветеринарного бюро.

   В 17 років В. Королів видрукував свою першу кореспонденцію у полтавській газеті. Писав багато , а підписувався псевдонімами. Їх було 30, але найбільш вживаними були Диканський В., Хуторянин та Старий. Старий , бо він начебто такий собі сивобородий дідусь, який малим онучатам розповідає казочки.

   У перші пореволюційні роки В. Королів був обраний до першого складу Української Центральної Ради (7 березня 1917 р.), працював  директором видавництва «Час», редагував журнал «Книгар». Василя Короліва , навіть, називали «комісаром Шевченківської могили», бо він був відповідальним за впорядкування її території. При ньому проклали дерев’яні сходи на Чернечу Гору та гранітні сходи на Шевченківську могилу. Крім того, було організовано щотижневі рейси пароплавів з Києва, щоб дати змогу для відвідування туристичних груп, упорядкували кімнату- музей у хаті біля могили та організували Тарасів стан – приміщення, де могли працювати художники та письменники.

   У 1919 році як член дипломатичної місії УНР Василь Королів- Старий виїхав до Праги (Чехословаччина). Назад повернутися уже не зміг. Він викладав у Подєбрадах в Українській господарчій академії та займався видавничою і літературною роботою – 75 книг.

   Пише свої цікавенні казки , переказує відомі у всьому світі «Попелюшку», «Приспану царівну»…,народні казки – німецькі, французькі, англійські,італійські, чеські, намагаючись наблизити їх до українського життя. І вже живуть у його казках боярівна Розалька, маленький дух Шилохвостик, зачарована Павичка, джура Омелечко …

   У бібліотеці є його книги «Чарівне намисто» та «Нечиста сила».

   Його дружина Наталена Королева теж була письменницею. Нам відомі її «Легенди Старокиївські». Їй був 31 рік, а Василеві Короліву 42, коли вони зустрілися, але вони доповнювали одне одного. Наталена в роки 1 світової війни була на передовій сестрою у Червоному Хресті, зазнала 5 поранень і отримала солдатський хрест «За хоробрість». Вона знала 6 мов і у Празі, в посольстві України працювала перекладачкою.

   11 грудня 1941 року Василя Костянтиновича Короліва- Старого не стало. Дружина ще прожила 25 років.

                            Хай правда по світу полине,

                            Щасливі хай будуть всі люди…

                            Відціль, з чарівної Вкраїни,

                            Хай радість розійдеться всюди !..

Таку пісню співали Дніпровські Русалки у його казочці «Нечиста сила».

Валізка з книжками

 Довгоочікувана "Валізка з книжками"вже у нас!!! І це надзвичайно приємна новина

"Валізка з книжками"-це книжки українських авторів,які були написані вже у новій реальності,в реальності,-в якій війна торкнулася кожного.Про те,як правильно говорити з дитиною про війну.Як пояснити маленькій людині,що відбувається дитячою мовою.

Окрім,підбірки чудових книг,у валізці можна знайти ігри та матеріали для творчих занятть та вже доброго друга бібліотеки- Книжкового Черв'ячка.

Проєкт "Валізка з книжками"реалізовується за підтримки МЗС Німеччини Goethe-Institut разом з експертами у сфері літератури.

Щиро дякуємо за цей безцінний подарунок та запрошуємо наших читачів за новинками

 Сторінки романтики " У вирі любові"

Що може бути краще за романи про кохання ще й напередодні Дня Святого Валентина?

Ось вони,на книжковій поличці.Заходьте,беріть й читайте!

 Баталії на шахівниці

 Серед ігор,які існують у світі,особливе місце займають шахи.

Саме вихованці шахового клубу та їх батьки стали слухачами шахового калейдоскопу ,що відбувся в нашій бібліотеці в суботній день.

Історія гри дуже цікава.Є про неї і казки,і загадка,і книги та фільми.Діти слухали уважно.

А чарівні шахи Гаррі Поттера:це просто витвір мистецта.Та й кадри з цього улюбленого дітьми фільма теж це підтвердили.

Заняття в шаховому клубі продовжуються,але це,в бібліотеці,запам'ятається обов'язково.